• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

ЯК УЧНІ МУСЯТЬ ОДЯГАТИСЯ В ШКОЛУ - ЗАБОРОНИ І ВИМОГИ

21:47 19 сер 2021.

Одяг для школи є вільним вибором дитини і її батьків.

У 2019 році президент України Володимир Зеленський скасував Закон «Про шкільну форму для учнів середніх навчальних закладів». З тих пір адміністрації середніх шкіл не мають права нав'язувати учням і їхнім батькам в обов'язковому порядку відвідувати заняття в шкільній формі і вчителі не можуть не допустити дитину до навчання через відсутність форми.

Тепер школярі можуть одягатися так, як їм зручно. Тим часом залишаються норми етикету, шкільні правила і рекомендаційний характер для зовнішнього вигляду.

Що ж все ж таки не можна надягати в школу:

- спортивний одяг, крім як на урок фізкультури;

- пляжний одяг (шорти, майки, купальники, капелюхи, хустки);

- відверті предмети одягу (короткі спідниці та шорти, речі з оголеним животом, сідницями, спиною або грудьми. Також не можна щоб з-під одягу стирчала білизна);

- одяг з расистськими і дискримінаційними написами;

- головні убори, виняток - хіджаб.

У всьому іншому - одяг для школи є вільним вибором дитини і її батьків. Єдиними вимогами є охайність і зручність.

Також слід зазначити, що ніхто не може вимагати від дитини одягатися в певному стилі чи кольорі, оскільки це незаконно і вважається приниженням гідності.

Які медогляди потрібні для вступу в 1 клас – роз’яснення Нацслужби здоров’я

Національна служба здоров’я України дала роз’яснення, які медичні огляди потрібно пройти дітям для зарахування їхніх дітей у перші класи.

Повідомлення про це з’явилося на фб-сторінці служби.

Зокрема, для вступу в 1 клас потрібно подати медичну довідку № 086-1/о. У ній міститься висновок про стан здоров’я дитини, діагноз, групу на фізкультурі та рекомендації відповідно до клінічного протоколу медичного догляду за дітьми віком від 3 до 17 років.

Такі довідки видає сімейний лікар або педіатр, з яким у дитини укладена декларація. Також цей лікар спрямовує дитину до вузьких спеціалістів, чиї висновки також потрібні для огляду.

Перед вступом у 1 клас потрібно відвідати таких лікарів та здати такі аналізи:

· дитячий хірург;

· дитячий ортопед-травматолог;

· дитячий офтальмолог;

· стоматолог;

· інші спеціалісти за показаннями;

· аналіз крові на гемоглобін;

· інші аналізи за показаннями.

Діти, які вже навчаються в школі, мають проходити медичний огляд раз на рік, але не обов’язково перед початком навчального року.

Із 7 до 17 років проходити вузьких спеціалістів та здавати аналізи потрібно лише за необхідністю. Потрібні консультації та аналізи для кожного віку підкаже педіатр чи сімейний лікар.

Також у службі наголошують, що медичні огляди учнів входять до Програми медичних гарантій і є безоплатними. Для консультації вузьких спеціалістів педіатр чи сімейний лікар створить електронне направлення. З ним потрібно звернутись до будь-якого медичного закладу, який має договір з НСЗУ на надання амбулаторної допомоги.

Водночас, направлення не потрібне для гінеколога дитячого та підліткового віку, підліткового психіатра, нарколога, дитячого стоматолога та лікаря, в якого під наглядом перебуває дитина з хронічними захворюваннями.

Схему періодичності обов’язкових медичних профілактичних оглядів учнів загальноосвітніх навчальних закладів також можна знайти в наказі МОЗ від 16 серпня 2010 року №682.

Нагадаємо, Верховний Суд залишив без змін судові рішення районного та апеляційного судів щодо недопущення дітей без щеплень за віком до уроків.


Вікові особливості першокласників. Практична допомога батьків під час адаптаційного періоду до школи

Початок навчання дитини в школі – складний і відповідальний етап у її житті.
Перший клас школи – один із найбільш важких періодів у житті дітей. Під час вступу до школи на дитину впливає й класний колектив, і особистість педагога, і зміна режиму, і незвичайно тривале обмеження рухової активності, і поява нових обов’язків.
Пристосовуючись до школи, організм дитини мобілізується. Але варто мати на увазі, що ступінь і темпи адаптації в кожного індивідуальні. Наведемо статистичні данні: протягом перших двох місяців шкільного навчання адаптується приблизно лише половина учнів перших класів, ще 30% – протягом першого півріччя, 10-15% дітей зазнають труднощів зі шкільною адаптацією протягом усього першого року навчання, приблизно в 5 % дітей адаптація може закінчитися тільки в другому класі.
Вважається, що готовність дитини до навчання припускає різні види готовності, які в сукупності й забезпечують швидку адаптацію та успішне навчання дитини в першому класі. Так в чому полягає готовність шестирічної дитини до школи?

Коротко охарактеризуємо види готовності до навчання:

1) Фізична готовність (зріст, вага, пропорції тіла, розвиток дрібних рухів кистей рук і пальців, стан органів зору й слуху).
2) Мотиваційна готовність (наявність позитивних мотивів до навчання, прагнення до набутих знань, поява нових прав і обов’язків).
3) Готовність у сфері розвитку кругозору (уявлення про країну, рослин, тварин, погодні явища, простір, форму, величину предмета).
4) Комунікабельна готовність (передбачає вміння установлювати контакти з дітьми, працювати в групі).
5) Готовність у сфері культурних норм ( пов’язана з уміннями й навичками самообслуговування, правильної поведінки з урахуванням етичних норм поводження в суспільстві).
6) Особистісна готовність (формування самооцінки, оцінювання своїх прав і обов’язків, відповідальність за свої дії й вчинки).
7) Емоційно-вольова готовність (формування вольових якостей: самостійності,дисциплінованості, ініціативності, умінням стримувати свої емоції).
8) Готовність у сфері пізнавальних процесів ( передбачає певний рівень розвитку пам’яті, уваги, мислення).

Рекомендації батькам:

1) Виконувати в ігровій формі вправи на розвиток пізнавальної діяльності (ознайомлення батьків).
2) Заохочувати дитину до всіх видів діяльності, що вимагають концентрації уваги.
3) Підбадьорювати, демонструючи впевненість в успіх дитини і його можливості.
Виконуючи дані рекомендації, потрібно враховувати психологічні особливості дітей шестирічного віку, а саме:
1) переважає мимовільне запам'ятовування (запам'ятовується те, що цікаве, яскраве, а не те, що необхідно запам'ятати). Специфіка уваги виявляється в тому,що дитина спроможна займатися однією справою не більше ніж 10-15 хвилин.
2) мислення: елементи логічного розвиваються на підставі наочно-образного.
3) ведуча діяльність – ігрова.
4) незавершеність структурного та функціонального розвитку кори головного мозку, тому особливості нервової системи дітей зумовлюють малу стійкість уваги, швидку виснажуваність нервової системи, підвищену стомлюваність. Це проявляється у зростанні рухливого неспокою, нестійкої уваги.

Практична допомога батьків
під час адаптаційного періоду до школи:

1) Вранці піднімайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашніх прорахунків, не вживайте образливих слів.
2) Не підганяйте, розраховуйте час – це ваш обов'язок, якщо ж ви цю проблему не вирішили – дитина в цьому не винна.
3) Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів.
4) Зустрічайте зі школи дитину спокійно, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після напруженого робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, це не забере багато часу.
5) Якщо дитина замкнулась, її щось турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.
6) Частіше хваліть малюка, за будь-яку перемогу і не акцентуйте увагу на невдачах;
– якщо крихітці легко дається рахунок і не виходить правопис, то розповідайте йому, як він здорово рахує, а якщо він старатиметься, то обов'язково навчиться так само добре писати. У ваших силах вселити маляті волю до перемоги.
7) У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Всі розбіжності щодо виховання дитини узгоджуйте без неї.
8) Навіть діти 7-8 років люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь зробити це для них. Це їх заспокоїть,зніме напруження, допоможе спокійно заснути,відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі. Завтра новий день, дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй повинні батьки своїм добрим ставленням.
9) Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось її турбує: головний біль,поганий стан. Найчастіше це об'єктивні показники втоми, перевантаження, тому регламентуйте додаткове навантаження (гуртки, секції).
10) Якщо з'являються такі стани як втома, порушення сну, виникає дратівливість, плаксивість, знижується апетит, маса тіла, виникають труднощі психологічного характеру (почуття страху, негативне ставлення до навчання, учителя тощо) – найчастіше це симптоми шкільної дезадаптації дитини.

Пам’ятка батькам першокласника

1. Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового положення і діяльності.
2. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівся в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.
3. Ваш малюк прийшов у школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться, у нього може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.
4. Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за його дотриманням.
5. Не пропускайте труднощів, які можуть виникнути у дитини на початковому етапі навчання в школі. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.
6. Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам'ятайте, що похвала та емоційна підтримка ("Молодець!", "Ти так добре впорався!") здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення.
7. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.
8. Зі вступом до школи в житті вашого малюка з'явилася людина авторитетніша, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.
9. Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.

Рекомендації батькам щодо розвитку
читацького інтересу у дітей

1. Терпляче допомагайте дитині, якщо у неї недостатня швидкість читання.
2. Навчаючи дітей читанню, спирайтеся на їхні інтереси. Дитина, яку навчили читати примусово, неохоче користується цим своїм умінням.
3. Більше грайте з дітьми, влаштовуйте з ними літературні вікторини.
4. Розповідайте дітям казки. Навіть «зовсім великі» діти (ми часто говоримо семи-восьмирічній дитині: «Ти вже великий») дуже люблять послухати казку перед сном. Це заспокоює їх, допомагає зняти напруження.
5. Частіше влаштовуйте сімейні читання. Дітям, що виросли, читати вголос ще цікавіше, ніж маленьким.
6. Читайте самі, нехай дитина бачить, що вільний час мама і тато проводять не лише біля телевізора.
7. Є речі, які дітям краще не чути і не знати: наприклад, суперечки батьків на побутові теми в т.п. Та суперечки батька і матері з приводу прочитаної книги діти повинні чути обов'язково.
8. Візьміть до уваги, що вік від 7 до 16 років – це проміжок шляху, коли людина або набуває потреби в читанні і реалізує її протягом всього життя, або упускає цю можливість.
9. Не завжди поспішайте відразу відповідати на дитячі питання, краще порадьте дитині пошукати відповіді в книгах самостійно.
10. Збирайте дома різні словники: тлумачний, орфографічний, енциклопедичний, іноземних слів і т.д.; виховуйте в дитині звичку звертатися до словників і працювати із ними.
11. Старайтеся купувати і дарувати дітям хороші книги, обов'язково із надписом, теплими побажаннями. Звертайте увагу на те, що син або дочка читає.
12. Разом із дитиною створіть для неї таку бібліотеку, щоб у ній були різні книги, а не лише, наприклад, фантастика і пригоди.
13. Разом купуйте, читайте, ремонтуйте книги, обговорюйте прочитане. В цьому випадку набагато легше впливати на читацькі смаки дитини.
14. Обов'язково запишіть дитину в бібліотеку. Час від часу ходіть туди разом з нею.

ЗАПОВІДІ ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНЬОГО "ПЕРШАЧКА"

Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».

Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).
Не лайте, а тим більше - не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, відповідайте: «Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему».
Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли, цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію. Постійно говоріть з дитиною.
Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) - нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.
Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.
Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого - основа для взаєморозуміння.
Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Вийде обов'язково, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

Що потрібно майбутньому першокласнику:

1. Шкільна форма.
2. Портфель-ранець.
3. Спортивна форма.
4. Спортивне взуття.
5. Змінне взуття.
6. Альбом і фарби
(гуаш або медові акварелі).
7. Пензлики для малювання.
8. Стакан-непроливайка.
9. Кольорові олівці та фломастери.
10. Кольоровий папір, кольоровий картон.
11. Ножиці із закругленими кінчиками.
12. Клей ПВА.
13. Пластилін (не восковий), дощечка із стеками.
14. Папка для трудового навчання.
15. Конструктор пластмасовий або металевий.
16. Зошити (10 в косу лінію, 10 в клітинку).
17. Рахівні палички
(пластмасові).
18. Обгортки для підручників
та зошитів.
19. Папка для зошитів.
20. Пенал (2 ручки,
простий олівець м’який,
лінійка дерев’яна-15 см,
ґумка).

КОРИСНІ ПОРАДИ БАТЬКАМ

1.Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.
2. Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви із цим не впорались – провини дитини в цьому немає.
3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.
4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.
5. Забудьте фразу: « Що ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись.
6. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді все сама розкаже.
7. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши не влаштовуйте сварку. Говоріть із дитиною спокійно.
8. Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань з 15 до 17 години.
9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хв. треба відпочивати 10-15 хв.
10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, вживаючи слова «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.
11. При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…»
12. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
13. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною. Коли щось не виходить, порадьтеся із психологом, учителем. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.
14. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.
15.Знайте, що діти люблять казки,особливо перед сном,або пісню, лагідні слова. Не лінуйтеся зробити це для них.

КОРИСНА ПАМ'ЯТКА

1. Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте радість у спілкуванні з дітьми. Дайте дитині місце в сім’ї.
2. Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки.
3. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами та проблемами дитини.
4. Дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити.
5. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.
6. Надайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.
7. Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп’ютері до 30 хв.
8. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.
9. Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами і обов’язками.
10.Пам’ятайте, що діти – не тільки продовжувачі наших особистих умінь і здібностей. Кожна дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на свою власну думку.

Поради батькам як оцінювати шкільні успіхи своїх дітей

Батькам у відносинах із своїми дітьми необхідно зменшувати хворобливість їх переживань з приводу невдач, допомагати їм емоційно переборювати ситуації, які пов’язані зі шкільними оцінками.
Як ставитись до шкільної оцінки в сім’ї? Як зробити так, щоб ставлення батьків позитивно впливало на дитину, а не пригнічувало її?
Правило 1. Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні - все одно, що включити в автомобілі „газ” і натиснути на гальма.
Правило 2. Старий, вічний педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини все і зараз. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає зубрилкою і ненавидить учіння, школу, а може й ... вас.
Правило 3. Ви любите свою дитину, незважаючи на її успіхи у школі. Вона відчуває вашу любов і це допомагає їй бути впевненою в собі.
Правило 4. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.
Правило 5. Щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати один – той, якого ви хочете позбавитися найбільше, і говоріть тільки про нього.
Правило 6. Порадьтеся із дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труднощів, котрі найзначущіші для неї самої.
Правило 7. Хваліть виконавця, критикуйте – виконання. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.
Правило 8. Оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми.
Правило 9. Не скупіться на похвалу; будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки.
Правило 10. Виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе укорінюватися дитяча віра в себе і в успіх своїх навчальних зусиль.
Правило 11. Ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі. Не спокушайте дитину цілями, яких неможливо досягти.

Ведемо дитину в перший клас. Поради психолога батькам першокласників

Поданий матеріал пропонується для батьків майбутніх першокласників, шкільних психологів і вчителів початкових класів
Підготовка до школи – процес і урочистий, і хвилюючий одночасно. І не тільки для малюка, який вже через місяць стане "дорослим" школярем, але і для його мами і тата. Часом більше самих першокласників хвилюються їхні батьки, які мучаться думкою, чи готовий їх синок чи донька до першого класу. До того ж напередодні школи майбутні першокласники нерідко задають їм питання, на які складно відповісти навіть дорослому.
Саме тому ми постаралися відповісти на "недитячі" питання майбутніх першокласників і дати поради батькам про те, як підготувати дитину до шкільного життя. Поданий матеріал пропонується для батьків майбутніх першокласників та для шкільних психологів і вчителів початкових класів для роботи з батьками.
Влаштуйте прогулянку до школи. Обов'язково проведіть дитині невелику екскурсію до школи: походіть по двору і навколо неї, а потім увійдіть всередину. Бажано показати дитині, в якому класі вона буде вчитися, де знаходиться туалет (до речі, якщо дитина привчена ходити в туалет тільки вдома, то не буде зайвим під час прогулянок по місту поводити її в громадські туалети) та їдальня. Періодично можна ходити гуляти до школи, граючи по дорозі у щось. Так дорога до школи буде завжди викликати хороші асоціації у малюка.
Збирайте портфель та одягайте форму. Непогано кілька разів за місяць потренувати збори до школи: нехай першокласник самостійно надіне шкільну форму. Потім мама або тато, розкидавши його шкільне приладдя по підлозі, покаже, як збирати портфель і що куди класти.
Грайте в школу. Батьки можуть посадити дитину серед іграшок і провести "урок", при цьому попросити малюка встати, коли мама- "вчителька" входить в "клас", потім сісти за парту, взяти в руку ручку, відкрити зошит. Так для дитини не будуть незвичними ці "команди", коли вона почує їх у школі, і вона легко їх виконає. Також доведеться пояснити першокласникові, що в школі його будуть називати за прізвищем. Тому необхідно навчити його реагувати і відгукуватися на прізвище, наприклад, у грі в школу звертатися не інакше як "Петров", "Сидоров".
До того ж безліч дитячих письменників описують у своїх розповідях маленьких дітей, які збираються піти до школи. Нехай головний герой якоїсь книжки супроводжує малюка на всіх етапах підготовки до школи. Тоді він стане впевненіше, знаючи, що безліч дітей навколо теж йдуть до школи, як і він.
Встаємо раніше. Місяця, щоб привчити дитину вставати раніше, вистачить. Досить щодня віднімати від її сну по 5-10 хвилин. Тоді першого вересня малюк не буде сонно позіхати на лінійці. Але пробудження дитини має супроводжуватися приємними для неї діями, наприклад, усмішкою або обіймами мами.
Дружимо з годинником. Необхідно поставити в кімнаті малюка годинник, навчивши його по ньому розбиратися в часі. Це стане в нагоді в школі, наприклад, щоб знати, скільки хвилин є на виконання завдання. Також важливо, щоб малюк вмів укладатися в терміни. Для цього слід скласти графік його звичайного дня і повісити на видному місці. А коли малюк буде, наприклад, малювати, грати або їсти, можна звернути його увагу на те, скільки йому ще залишилося часу на цю дію за розкладом.
Вчимося порядку. Нехай у малюка з'являться всілякі папки, коробочки, файлики, і він навчиться складати туди свої малюнки, фломастери та інші дрібниці. Розвивати цю навичку потрібно заздалегідь, щоб школяр не був Машею-растеряшею. До речі, можна розвісити по кімнаті невеликі записочки, наприклад, "акуратно повісь речі на стілець" - це буде сигналом до дії.
"Доросла" кімната. У кімнаті обов'язково повинно з'явитися щось, що говорило б йому про "доросле" шкільне життя, про зміну його статусу, щоб школяр швидше звикав. Приміром, той же письмовий стіл або можна вже зараз купити малюкові невелику шкільну дошку з крейдою.
Більше зеленого. Цей колір і стимулює увагу, і розслабляє. Бажано, щоб в кімнаті малюка з'явилося щось зелене. Психологи кажуть, що тільки після 7 років у дитини починають працювати частини мозку, які відповідають за утримання тіла в одній позі. До 7 років приборкати маленького "зірвиголову" дійсно складно. Але тим не менш протягом останнього місяця до школи батьки можуть по трохи розвивати навички посидючості в дитини. Адже в школі без них доведеться непросто.
Шийте чи грайте в шахи. Активних дівчаток можна навчити шити або плести з бісеру, а хлопчиків - грати в шахи, шашки. Бажання виграти у мами чи тата або зшити красиву іграшку "переважать" бажання дитини постійно відволікатися на все підряд і не сидіти на місці (це спрацює, тільки якщо малюка вдасться зацікавити).
Є ще один спосіб: щодня протягом місяця пропонувати дитині посидіти хоча б три хвилини, уважно розглядаючи якусь картинку. При цьому давати їй якесь завдання, наприклад, розповісти потім про свої враження чи скласти якусь історію по цьому малюнку.
Формуйте позитивний образ школи. Ні в якому разі не потрібно говорити першокласникові фрази типу "закінчилося дитинство, почалося доросле життя" або "не будеш слухати вчительку, вона тебе покарає". Так любов до школи в нього точно не виховати. Добре, якщо б перша вчителька написала листа майбутньому учневі, розповівши про те, як вони цікаво будуть проводити час у школі, скільки всього нового він дізнається, як багато друзів з'явиться. Якщо домогтися творчого підходу від учителя не вдалося, розповісти про все це повинні батьки. Ще від них вимагається більше хороших забавних історій з їх шкільного життя, наприклад, про те, як вони знайшли свого першого шкільного друга. Також можна показати першокласникові батьківські шкільні фотографії.
Не залякуйте оцінками. Казати дитині про те, що вона повинна приносити тільки хороші оцінки заборонено. Тим більше що в 1-му класі їх не ставлять. Краще вже зараз завести журнал досягнень малюка, щодня записуючи туди кожен його успіх, наприклад, "сьогодні малюк сам почистив зуби". Тоді він буде знати, що хороші оцінки - це не єдині його заслуги перед батьками і перестане боятися принести "двійку", коли буде ходити до школи.
Жартуйте над дитиною. Наприклад, прізвище - Пузирьов. "Для профілактики" образ батьки можуть іноді називати малюка Пузир або бульбашка, щоб такі прізвиська були для нього на слуху. Тоді в школі вони не будуть для нього неприємною несподіванкою.
Більше рольових ігор. В останній місяць потрібно якомога частіше запрошувати дітей у будинок (ще краще - майбутніх однокласників). Хай грають в будь-які рольові ігри: доктор-пацієнт, дочки-матері або постановки улюблених мультфільмів. Саме на основі таких ігор діти вчаться знаходити спільну мову між собою.
Не "ліпіть" вундеркінда. За місяць до школи не потрібно намагатися підтягти всі "хвости", годуючи дитину новою інформацією. Педагоги та психологи не радять відточувати уміння дитини до досконалості, наприклад, вчити його читати не 30 слів за хвилину, як годиться першокласникові, а 60. Так, з одного боку, бути лідером серед своїх однолітків приємно будь-якій дитині, але з іншого - відсутність "конкуренції" вбиває прагнення поліпшувати свої навики. У той час як успіх того ж сусіда по парті - хороший стимул для "відсталого" першокласника навчитися читати трохи швидше.
Тренуйте увагу і не тільки. Наприклад, хороша гра для тренування пам’яті і уважності: розкласти на столі десять будь-яких предметів. Нехай малюк уважно подивиться на них протягом 1 хвилини, намагаючись запам'ятати якомога більше, а потім, не дивлячись на стіл, розповість, що там лежить. Ще можна забрати один предмет і замість нього покласти другий - нехай скаже, яку річ замінили.
Дуже добре тренувати мислення прямо під час чергової прогулянки. Наприклад, дати дитині таке завдання: розкласти поняття на складові (варіант: що входить в поняття взуття?), А потім, навпаки, "зібрати" в одне ціле, назвавши поняття (варіант: кіт, собака, жираф, ведмідь - хто це?).
Нарешті, мова. Прочитавши казку на ніч, мама або тато можуть попросити малюка переказати почуту історію і відповісти на декілька нескладних питань по ній. Так першокласник навчиться висловлювати свою думку, розмірковувати на задану тему і чітко відповідати на запитання.

Аналіз малюнка


Про переживання дитини обов'язково "проговориться" її малюнок. Тому пропонуємо дитині намалювати малюнок на тему "Я і школа".
Кількість малюнків.
Ставити "діагноз" можна, тільки маючи не один, а декілька малюнків дитини. Варто врахувати, що малюнок відображає не тільки тривоги, але і бажаний хід подій для дитини.
Напрямок руху. Якщо малюнок спрямований вліво - у фокусі уваги малюка родина, підтримка батьків і емоції, які вона відчуває. Зсув вправо відповідає за соціальну сферу: на даний момент дитина реалізує себе в спілкуванні з іншими людьми.
Деталі. Важливо стежити за тим, що дитина постійно виділяє, малюючи. Наприклад, промальовані руки (з пальцями) - це його вміння пристосовуватися і встановлювати відносини, акцент на гудзиках у героїв малюнків - прагнення піти у себе.
Контури. Чіткі контури по всьому малюнку (або в якихось деталях) - центри напруги для дитини або ж джерела обмеження в якихось її діях.
Штрихування. Якщо малюк по-різному зафарбовує предмети, значить, у ньому "живе" відразу декілька емоцій, які іноді суперечать одна одній. Може бути, йому з якоїсь причини морально важко.
Колір. Для кожного малюка - потрібен окремий колірний "словничок". Щоб його скласти і по ньому "розшифрувати" його емоції, можна пограти в гру, задаючи дитині запитання: "Якщо це радість (або будь-яка інша емоція), якого вона кольору?".
"Я" на малюнку. Чим краще малюк промальовує (колір і плавність ліній) себе на малюнку, тим впевненіше він відчуває себе в своєму тілі і в світі. Чоловічок, намальований тонкими лініями, "паличками" - можливо, у малюка велике фізичне або інтелектуальне навантаження. Дитина взагалі не малює себе - вона не відчуває себе членом соціуму.

Кiлькiсть переглядiв: 201

Коментарi